Стрес запускає надмірне вироблення формальдегіду в мозку
Дослідники встановили, що гострий і тривалий стрес стимулює надлишковий синтез формальдегіду всередині нейронів гіпокампа — центру мозку, який контролює емоційні реакції та пам’ять. У нормі формальдегід утворюється в малих кількостях під час природних метаболічних процесів, однак його перевищення виявилося токсичним для нервової системи. Лабораторні експерименти на мишах та аналіз МРТ-даних підлітків із великим депресивним розладом підтвердили: підвищені концентрації сполуки призводять до атрофічних змін у гіпокампі, що може бути ключовою причиною розвитку депресії на біологічному рівні.
Як формальдегід “вимикає” нейромедіатори настрою
Головний ризик надлишку формальдегіду — його здатність інактивувати моноаміни, які забезпечують стабільну роботу мозку. Йдеться про серотонін, що регулює настрій, сон та апетит; дофамін, який впливає на мотивацію й відчуття винагороди; та мелатонін — базовий регулятор добових ритмів. Дослідження показало, що формальдегід блокує ці нейромедіатори в міжклітинному просторі, спричиняючи різке зниження нейрозбудженості. У тварин це провокувало поведінкові реакції, майже ідентичні клінічним проявам людської депресії. Паралельні аналізи крові пацієнтів довели, що рівень формальдегіду прямо корелює з тяжкістю симптомів депресивного розладу.
MENDA та нові можливості прогнозування депресії
Команда також використала дані енциклопедії метаболомів депресії та тривожних розладів MENDA, щоб оцінити хімічні зміни мозку під впливом стресу. Аналіз підтвердив, що депресивні стани супроводжуються накопиченням продуктів розпаду метаболізму, серед яких формальдегід має критичний вплив. Особливо показовими стали результати серед підлітків із діагнозом ВДР: біомаркер у вигляді формальдегіду в крові дозволяв із високою точністю прогнозувати ступінь прогресування хвороби ще до появи незворотних структурних змін у мозку.
Що це означає для медицини та лікування депресії
Відкриття формальдегіду як біологічного тригера депресії має стратегічну цінність для майбутньої психіатрії та нейромедицини. Воно створює основу для нових методів ранньої діагностики та персоналізованої терапії. У перспективі лікування може бути спрямоване на регуляцію вироблення формальдегіду в мозку або на нейтралізацію його впливу на гіпокамп, що дасть змогу ефективніше попереджати розвиток депресії на ранніх стадіях і мінімізувати наслідки стресу для психічного здоров’я.
